-
1 выходить на дорогу
[VP; subj: human]=====⇒ to grow independent, achieve success in life, in one's career etc by one's own efforts:Большой русско-английский фразеологический словарь > выходить на дорогу
-
2 выходить на дорогу
выходить (выбиваться, выбираться) на < широкую (большую)> дорогуcome out on the broad highway; come out on to the high road (of smth.); make one's way into the world; force one's way in lifeУж очень часто [Надя] повторяла, что при моих музыкальных способностях надо непременно учиться, выбираться на большую дорогу. (Н. Рыленков, Недопетая песня) — She would keep telling me that with my musical talents I should get down to studying and make my way into the world.
Русско-английский фразеологический словарь > выходить на дорогу
-
3 ВЫХОДИТЬ
Большой русско-английский фразеологический словарь > ВЫХОДИТЬ
-
4 ДОРОГУ
-
5 выходить
Iguarire, sanare, curare, salvareII1) см. выйти••выходит, что я неправ — dunque, ho torto io
2) (быть обращённым - об окнах и т.п.) dare, guardare* * *I в`ыходитьсов. Вcurare vt, sanare vtII выход`итьвыходить раненого / больного — assistere / sanare / accudire un ferito / malato
несов. (сов. выйти)1) uscire vi (e)выходить к сетке спорт. — scendere a rete
2) (быть обращенным куда-л.) dare su, guardare vt3)выходит, что... вводн. сл. разг. — vuol dire; ne deriva che... книжн.
выходит, что он прав — vuol dire che lui ha ragione
4) ( в сочетаниях)выходить из доверия (кого-л.) — perdere la fiducia ( di qd)
выходить из обихода / употребления — essere fuori corso
выходить из печати — uscire vi (e), venire pubblicato
выходить на свободу — essere liberato; riacquistare la liberta
5) (из + Р, на В) (уйти откуда-л.) uscire vi (e), partire vi (e); scendere vi (e) (из машины, вагона)выходить из состава комиссии — uscire dalla commissione; lasciare la commissione
река вышла из берегов — il fiume ha / e straripato
6) (появиться, оказаться где-н.) uscire vi (e), apparire vi (e)7) (изменить состояние, положение)8) (быть выпущенным, изданным) uscire vi (e), essere / venire pubblicatoфильм вышел на экраны — il film è apparso / uscito sugli schermi
выходить на свободу — riavere / riottenere la libertà
9) (израсходоваться, окончиться) esaurirsi, finire vi (e)вышло время — il tempo è finito / scaduto
10) ( замуж) sposare vt, maritarsi11) (получиться, образоваться) formarsi, succedere vt12) (произойти, оказаться следствием чего-л.) risultare vi (e); venir fuoriвышло, что я прав — e così venne fuori che io avevo ragione
13) (стать, оказаться кем-л.) risultare vi (e)14) ( о происхождении) provenire vi (e) (da), discendere vi (e) (da)со своим предложением выходить прямо на главного инженера — rivolgersi con la proposta direttamente all'ingegnere capo
•••как бы чего не вышло разг. — Non si sa mai
* * *vgener. (su q.c.) dare, guardare, prospettare, scendere, sfogliare, uscire (куда-л.; за пределы чего-л.; из какого-л. состояния), esalare, sboccare (о переулке и т.п.), discendere, mettere (íà ïðîñòîð; Il sentiero metteva su una radura), riguardare (в какую-л. сторону), rispondere, riuscire, sbucare, sfiatare (о газе, воздухе и т.п.), sgonfiare (о воздухе, газе), uscire, uscire (о запахе и т.п.), uscire (о номерах в лотерее и т.п.), volgere (íà+A) -
6 выходить
I в`ыходитьсов. Вcurare vt, sanare vtII выход`итьнесов. (сов. выйти)1) uscire vi (e)выходить к сетке спорт. — scendere a rete2) (быть обращенным куда-л.) dare su, guardare vtдом выходит фасадом на площадь — la facciata della casa da sulla piazza3)выходит, что он прав — vuol dire che lui ha ragione4) ( в сочетаниях)выходить из доверия (кого-л.) — perdere la fiducia ( di qd)выходить из обихода / употребления — essere fuori corsoвыходить из печати — uscire vi (e), venire pubblicatoвыходить из равновесия — perdere l'equilibrioвыходить на свободу — essere liberato; riacquistare la libertaвыходить на старт — presentarsi alla partenzaвыходить победителем — risultare vincitore5) (из + Р, на В) (уйти откуда-л.) uscire vi (e), partire vi (e); scendere vi (e) (из машины, вагона)выходить из состава комиссии — uscire dalla commissione; lasciare la commissioneрека вышла из берегов — il fiume ha / e straripatoвыходить в следующий этап( соревнований) спорт. — qualificarsiвыходить из терпения — perdere la pazienza8) (быть выпущенным, изданным) uscire vi (e), essere / venire pubblicatoфильм вышел на экраны — il film è apparso / uscito sugli schermiвыходить на свободу — riavere / riottenere la libertàвыходить за врача — sposare un medicoиз куска ткани вышло два платья — dal pezzo di tessuto sono stati ricavati due abitiвышло, что я прав — e così venne fuori che io avevo ragione14) ( о происхождении) provenire vi (e) (da), discendere vi (e) (da)выходить из крестьян — essere di origine contadina15) разг. (вступить в контакт с кем-н.) far capo a, rivolgersi ( a qd)со своим предложением выходить прямо на главного инженера — rivolgersi con la proposta direttamente all'ingegnere capo•- не вышел...••как бы чего не вышло разг. — Non si sa maiвыходить в тираж — aver fatto il proprio tempo -
7 выходить на широкую дорогу
[VP; subj: human]=====⇒ to grow independent, achieve success in life, in one's career etc by one's own efforts:Большой русско-английский фразеологический словарь > выходить на широкую дорогу
-
8 выходить на
1) General subject: front, look, look out on (что-либо), look out over (что-либо), open (on, onto, into), overlook, face, give into, give on, give upon, look out (об окнах (и т.п.) on, over), open on (об окнах, комнатах и т.п.), look out onto (The villas have two bedrooms, a gourmet kitchen and look out onto the 17th fairway.) -
9 выходить на большую дорогу
vgener. auf Raub ausgehenУниверсальный русско-немецкий словарь > выходить на большую дорогу
-
10 выходить на большую дорогу
vgener. echarse al caminoDiccionario universal ruso-español > выходить на большую дорогу
-
11 выбиваться на дорогу
[VP; subj: human]=====⇒ to grow independent, achieve success in life, in one's career etc by one's own efforts:Большой русско-английский фразеологический словарь > выбиваться на дорогу
-
12 выбиваться на широкую дорогу
[VP; subj: human]=====⇒ to grow independent, achieve success in life, in one's career etc by one's own efforts:Большой русско-английский фразеологический словарь > выбиваться на широкую дорогу
-
13 выбиться на дорогу
[VP; subj: human]=====⇒ to grow independent, achieve success in life, in one's career etc by one's own efforts:Большой русско-английский фразеологический словарь > выбиться на дорогу
-
14 выбиться на широкую дорогу
[VP; subj: human]=====⇒ to grow independent, achieve success in life, in one's career etc by one's own efforts:Большой русско-английский фразеологический словарь > выбиться на широкую дорогу
-
15 выйти на дорогу
[VP; subj: human]=====⇒ to grow independent, achieve success in life, in one's career etc by one's own efforts:Большой русско-английский фразеологический словарь > выйти на дорогу
-
16 выйти на широкую дорогу
[VP; subj: human]=====⇒ to grow independent, achieve success in life, in one's career etc by one's own efforts:Большой русско-английский фразеологический словарь > выйти на широкую дорогу
-
17 ШИРОКУЮ
Большой русско-английский фразеологический словарь > ШИРОКУЮ
-
18 дорога
-
19 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
20 роҳ
I: 1. дорогапуть2. способ, метод, приёмобразроҳи автомобилгард автомобильная дорога, автомобильная трассаавтотрассароҳи ғӯлафарш торцевая мостоваяроҳи корвонгард караванный путьроҳи нафас анат. дыхательные путироҳи наҷот путь спасенияроҳи оҳан железная дорогароҳи ҳавоӣ воздушный путь, воздушная трассааломатҳои роҳ путевые знакидорожные указателисари роҳ по путипроходя, мимоходомшабакаи роҳҳо сеть дорогсеть путей сообщениябе роҳу бе пайраҳа без дорогипо бездорожьюбо роҳи худаш а)своей дорогой, своим путёмб) само собойбо роҳи хушкӣ по сушебо ин роҳ а) этой дорогой, этим путёмб) этим способом, таким образомдар нимаи роҳ на половине дорогина полпутироҳ гум кардан сбиться с дорогипотерять дорогузаблудитьсяроҳ кашидан прокладывать путьроҳи гурезро пеш гирифтан обращаться в бегство, бросаться бежать, убегатьроҳро миёнбур кардан сократить дорогусрезать путьба роҳ андохтан а) направлять, отправлятьб) наставлятьба роҳ баромадан а)выходить на дорогуб) отправиться в путьбо роҳи рост рафтан а) идти прямой (правильной) дорогойб) правильно (верно) поступатьпеши роҳро гирифтан а) встать поперёк дорогиб) пер. преграждать путь, препятствовать, мешатьба дили касе роҳ ёфтан найти путь к сердцу кого-л.ба роҳи касе дом ниҳодан расставить сети кому-л.чашм ба (дар) роҳи касе будан ждать кого-л.ожидать кого-л.роҳи сафед! счастливого пути!роҳ гардад, замин озор намебинад тише воды, ниже травыроҳи бадният кӯтоҳ аст посл. у лжи ноги коротки ◊ роҳи абрешим шёлковый путьII: кн. 1. радость, веселье2. виноIII: кн. мелодиянапев
См. также в других словарях:
Выходить на дорогу — ВЫХОДИТЬ НА какую ДОРОГУ. ВЫЙТИ НА какую ДОРОГУ. Становиться самостоятельным, находить своё место в жизни. Наша литература, говорил Гоголь, в последнее время сделала крутой поворот и вышла на настоящую дорогу… На эту дорогу уже вышли и… … Фразеологический словарь русского литературного языка
ВЫХОДИТЬ — 1. ВЫХОДИТЬ, выхожу, выходишь, несовер. (к выйти). 1. Итти откуда нибудь, покидать пределы чего нибудь. Выходить из дому. Войска выходят из города. 2. Появляться, показываться где нибудь (уйдя откуда нибудь). Выходить в поле. Выходить на дорогу,… … Толковый словарь Ушакова
ВЫХОДИТЬ — 1. ВЫХОДИТЬ, выхожу, выходишь, несовер. (к выйти). 1. Итти откуда нибудь, покидать пределы чего нибудь. Выходить из дому. Войска выходят из города. 2. Появляться, показываться где нибудь (уйдя откуда нибудь). Выходить в поле. Выходить на дорогу,… … Толковый словарь Ушакова
ВЫХОДИТЬ — 1. ВЫХОДИТЬ, выхожу, выходишь, несовер. (к выйти). 1. Итти откуда нибудь, покидать пределы чего нибудь. Выходить из дому. Войска выходят из города. 2. Появляться, показываться где нибудь (уйдя откуда нибудь). Выходить в поле. Выходить на дорогу,… … Толковый словарь Ушакова
выходить — Уходить, выбывать, выбегать, выскакивать, выбираться, выбрести, вышмыгнуть, вырваться. Выбресть на (надлежащую) дорогу. Нельзя высунуть носа на улицу (по причине мороза или дурной погоды). Горожане высыпали из города. Насилу выбрался, вырвался,… … Словарь синонимов
выходить в люди — выдвигаться, выслуживаться, выбиваться в люди, прокладывать себе дорогу, пробивать себе дорогу, выбиваться на дорогу, пробиваться в люди, пробиваться Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Выйти на дорогу — ВЫХОДИТЬ НА какую ДОРОГУ. ВЫЙТИ НА какую ДОРОГУ. Становиться самостоятельным, находить своё место в жизни. Наша литература, говорил Гоголь, в последнее время сделала крутой поворот и вышла на настоящую дорогу… На эту дорогу уже вышли и… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Географическая среда и русский культурный архетип — Суровая природа Восточно Европейской равнины с ее монотонным ландшафтом и небольшим населением, разбросанным по огромной территории, явилась мощным фактором, повлиявшим на становление характера и культуры русского народа. В глубине евразийского… … Человек и общество: Культурология. Словарь-справочник
Ворошиловградская операция (1943) — Ворошиловградская операция наступательная операция войск Юго Западного фронта в Великой Отечественной войне, проведенная 29 января 18 февраля 1943 года. Также известна под кодовым наименованием операция «Скачок». Содержание 1 Начало… … Википедия
Тропические леса и их Фауна — Блистает лес красой богатой. Как некий новый, дивный мир. До сих пор мы бродили по пустыне и ознакомились со степью; бросим теперь взгляд на леса внутренней Африки, которые можно назвать девственными лесами. Многие из них не… … Жизнь животных
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия